Безконтрольне розмноження безпритульних котів — одна з головних причин появи тисяч кошенят на вулицях. Єдиний гуманний спосіб зменшити кількість тварин, які народжуються у холоді, голоді та хворобах — стерилізація.
Але для цього спочатку потрібно безпечно впіймати дикого або напівдикого кота. І саме тут люди часто роблять помилки.
Головне правило — не намагатися ловити дикого кота руками. Навіть невелика налякана тварина може сильно подряпати або вкусити від страху. Для вилову використовують спеціальні котоловки — гуманні пастки-клітки, які автоматично закриваються, коли кіт заходить усередину.
Перед виловом важливо підготуватися. Найкраще за 1–2 дні почати підгодовувати котів в одному й тому самому місці та в один час. Так тварини звикають до графіка й менше бояться. У день вилову їжу бажано прибрати за 8–12 годин до процедури, щоб голодний кіт охочіше зайшов у пастку.
Всередину котоловки кладуть ароматну їжу з сильним запахом: вологий корм, тунець, сардини або тепле м’ясо. Їжу ставлять у самий кінець пастки, щоб тварина повністю зайшла всередину. Дуже важливо накрити частину клітки тканиною або пледом — так вона виглядає менш страшною для кота.
Після встановлення пастки не можна залишати її без нагляду надовго. Спійманий кіт сильно стресує, б’ється об стінки та може травмуватися. Особливо небезпечно залишати пастку під прямим сонцем або на морозі. Перевіряти її потрібно постійно.
Коли кіт спіймався, не треба відкривати клітку чи намагатися “заспокоїти” його руками. Найкраще повністю накрити пастку тканиною — у темряві тварина зазвичай швидко стає спокійнішою. Переносити кота потрібно саме у пастці, не пересаджуючи в переноску без необхідності.
Дуже важливо домовитися про стерилізацію заздалегідь. Не можна ловити кота “на потім”, якщо клініка ще не готова прийняти тварину. Для диких котів критично важливо мінімізувати час стресу.
Після операції котів не випускають одразу. Самок зазвичай утримують 1–3 доби залежно від стану та складності стерилізації. Котів-самців часто можна випускати вже наступного дня, якщо вони активні та нормально почуваються. Увесь цей час тварина повинна перебувати у теплому тихому місці прямо у пастці або великій клітці.
Випускати кота потрібно саме там, де його впіймали. Це принцип програм TNR — Trap, Neuter, Return (“вилов — стерилізація — повернення”). Дикі коти прив’язані до своєї території. Якщо випустити тварину в незнайомому місці, вона може загинути.
Ще одна важлива деталь — маркування стерилізованих котів. У багатьох клініках під час операції роблять маленьке зрізання кінчика вуха. Це безпечно для тварини, але дозволяє волонтерам одразу бачити, що кіт уже стерилізований і його не потрібно ловити повторно.
Найгірше, що можна зробити — це жаліти та відкладати стерилізацію. Одна нестерилізована кішка та її потомство здатні за кілька років дати десятки й навіть сотні нових кошенят. Більшість із них ніколи не знайдуть дім.
Стерилізація диких котів — це не жорстокість. Це спосіб поступово зменшити страждання безпритульних тварин гуманним шляхом. І кожен правильно організований вилов — це врятовані життя майбутніх кошенят, які не народяться на вулиці.